“Згрішила Європа з Азією, – і вийшла Росія. Ні те ні се… Хрін знає що. Яке й розумом не зрозуміти й х… не зміряти” – Антін Мухарський

LIFE
 

Зовсім несподівано замислився над оксюмороном “святая матушка росія — наш старший брат”. Так “матушка” чи “брат”? Святая Братоматушка? Це так, до прикладу…

Вже не кажу про бородатих чоловіків в жіночих платтях на “Мерседесах” з “Брегетами” на зап’ястях,що розмірковують про “аскетичний православний комунізм”.

Але якщо копнути глибше, то взагалі розкриваються глибинні безодні суцільної толстоєвщини, яку дійсно нормальним європейським розумом не осягнути. Як любить казати на концертах мій добрий знайомий Орест Лютий (співочий антрополог зі Стрия): “Згрішила Європа з Азією, —і вийшла Росія. Ні те ні се… Хрін знає що. Яке й розумом не зрозуміти й х… не зміряти”.

А й дійсно, куди не кинь оком в далеку чи близьку російську історію — довкруж суцільні фейки, або підробки на досягнення західної цивілізації. Починаючи від “Жигулів” і “Волг”, які по суті є “Фіатами” і “Фордами” й закінчуючи колишньою столицею імперії СПБ, вчисту злизаною з тогочасних європейських столиць.

Або з сучасного — молодий і постящійся айфонський старець Нєктарій, заїдаючи печеного лобстера тихоокеанською креветкою, пише схімонаху Євмєнію в Сан-Франциско в своєму новенькому айфоні, придбаному за благословінням настоятеля монастиря равноапостольного київського князя Юрія Долгорукого, засновника Москви, за кошти благодійно надані замовниками вбивства Бориса Нємцова за відпущення гріхів: “Амєріканци — тупиє піндоси, нє знают, что такоє корюшка, блеать. Кстаті, ти мєстних мальчіков пользовал? Хочу к тєбє, бо наши скрєпниє під…раси рєально зає..алі. Как ні Кіркоров, так Басков, как нє Басков, так Моисєєв. І куда православниє отци смотрят? По тєлєвізору на Новий Год сплошниє Содом і Гоморра, а мнє єшьо шесть днєй до Рождєства тєрпеть. А там можно і с братієй поразвлєчся. Колядки хохлацкиє попєть…

Ну ти понял, что я імєл ввіду, когда пісал “попєть”. У нас тут с новороссии хохоликов нових прібило. Так ми іх послє разговєнія в настоящєє православиє посвящать будєм, чтоб зналі, что к чєму. Тут ім нє кастрюлєголовоє царство скаканутих майдаунов. Тут ім Русь святая, й.б вашу мать! Кстаті, у вас к новогоднєму столу “Олівьє” бил? У нас бил, і прікінь, отєц Філострат втикнул в нєго красную звєзду, і ми послє літургії всє вмєстє спєлі “Взвєйтєсь кострамі сініє ночі”. Аж сльози на глаза навєрнулісь, так в совєтскій союз захотєлось!”.

А тут дійсно з історією культури біда. Всі дійсно визначні діячі завжди викривали її гнилу гібридну сутність, за що і були або вбиті, або вислані, або втекли з цієї божевільні. Пушкін (вбитий), Лєрмонтов (вбитий), Толстой (досі відданий анафемі), Маяковський (доведений до самогубства), Єсєнін (так само). Бродський, Солженіцин, Бунін, Гумільов, Реріхи… Ім’я їм — легіон. То ким пишаємося, росіянці? Ворогами народу? Га? До речі, згідно з останнім опитуванням, Пушкін-Сталін-Путін, сучасна свята трійця — уособлення національної гордості росіянського народу. Великий Поет, Великий Кат, і Великий Брехун. Як це поєднується в одній ментальності? Відповідь одна — історично гібридне мислення московітів, які можуть сидіти з голою сракою на занедбаному обійсті й, мрійливо дивлячись на зорі, прорікати: “ну і пох… что картоха нє уроділа, зато Гагарін в космос лєтал, а дєди Бєрлін бралі. А х..лє, можем повторіть єслі чьо”. Абсолютна ницість реальності поруч з казковою величчю міфів. Натовпи живих, що поклоняються покійнику в мавзолеї. “Нас там нєт” при стовідсотково доведеному факті присутності.

“Брехня насправді не є брехнею, бо для когось вона може видатися правдою, а отже абсолютної брехні нема, як нема і абсолютної правди, а значить казати можна все, що завгодно, і для когось це буде правдою, а для когось брехнею”, — основне правило росіянських ЗМІ, яке реально озвучують місцеві політтехнологи на семінарах для журналістів.

Вам це нічого не нагадує? “Єслі Бога нєт, то значіт всьо можно?” Нема правил для росіянського народу. Нема честі, совісті, нема моралі… Все брехня, все фейк, понти і роздування щік. Наш земляк Гоголь це відчув і влучно передав у своєму “Ревізорі”, де вся дія котиться до кульмінаційної фази прозріння Городничого: “Не бачу. Нічого не бачу. Бачу тільки якісь свинячі рила замість облич…” Нема віри, бо вона підмінена обрядами і мздою за гріхи, нема миру, бо росіянський світ — це суцільна безперервна війна, нема правди, бо правда — це брехня, а брехня — правда. Руйнування і деградація всього, куди дотягається слизька і волога рука злочинної гібридоросії — ось реальні плоди московітського проникнення. Перетворення людей на манкуртів, їхньої культури на ерзац і посміховисько, їхньої гордості й честі — на ганьбу, а їхніх героїв — на клоунів та посіпак. Брехня, паплюження і руйнування — національна ідея гібридоросії. Змішувати чисті,структуровані кольори світу у тотальну сіру мішанину хаосу і байдужої безперспективності. Ну і водку жрать….

Виникає питання? І навіщо Бо терпить це знущання над людством? Я гадаю, щоб всі народи з огидою і острахом дивилися в бік братоматушкі і казали дітям: “Дітки, ніколи не робіть так, як роблять росіянці, бо Бог на те і тримає їх на цій землі, як приклад для інших народів, аби так не робили”.

СЛАВА УКРАЇНІ!


Редакция сайта не несет ответственности за содержание блогов. Мнение редакции может отличаться от авторского.

Автор Антін Мухарський
Джерело obozrevatel