Роман Кулик: Шантаж мадяр

LIFE
 

Щоб не минуло непоміченим: орбанівська Угорщина вже кілька днів активно і не стримуючи себе у дефініціях критикує сьому статтю ухваленого освітнього закону щодо навчання мовами нацменшин (хоча у закон пішов і так максимально компромісний варіант редакції статті). На що Клімкін нібито “неприйнятно” відшив угорських дипломатів (стримано аплодую).

 

Це стало каталізатором, і вчора МЗС Угорщини заявило про бойкот усіх проукраїнських ініціатив (ніби вони були причетні до чогось серйозного) та проектів – з метою боротись за права 150-тисячної діаспори Закараття, звісно ж, яким Будапешт роздав угорські паспорти, пільгові кредити, матдопомогу у кількасот євро ітд.

 

Тут як і з картою поляка – хрін зрозумієш, чи це дійсно етнічні угорці, чи давно українізовані громадяни погнались за стабільною подачкою з-за кордону. Що смішно – в Угорщині аж дві українські недільні школи на 12 тисяч населення. На Закарпатті ж – більше 50-ти з угорською мовою навчання. При цьому ж є україномовні закарпатці, що теж транслюють тези про “геноцидний” характер статті, що нібито має на меті знищити угорців регіону.