Україна
2018-12-03 09:50:13 ( Просмотры 91 )

Олександр Литвин: Одяг із націнкою 800%: Україну перетворили на ''смітник для Європи''

В Україні за 10 років привезли по 24 кг поношеного одягу на кожного громадянина, враховуючи заробітчан і немовлят. У країнах ЄС такі речі збирають у величезних баках посеред вулиць як благодійність, згодом спеціальні компанії продають їх за $1,1 за кг. Українцям цей одяг дістається уже з націнкою до 800%.

Але якщо Європа таким чином позбавляється від сміття, то в Україні старий одяг віддати або переробити не можна. Тонни футболок і дірявих штанів після свого останнього власника будуть ще приблизно 40 років нудитися на звалищах.

Як працюють секонд-хенди в Україні

Ящики з написом Charity clothes bin (урни для благодійного одягу) можна зустріти у більшості країн ЄС. Величезні баки встановлюють посеред вулиць. Свідомі європейці замість того, щоб викидати поношений одяг, жертвують його тим, хто потребує допомоги. І судячи зі статистики, найбільше потребують її українці.

Європейці впевнені, що займаються благодійністю

Так, Україна посіла третє місце в світі за рівнем імпорту вживаного одягу, поступившись першістю Пакистану і Малайзії, розповіли OBOZREVATEL в "Укрлегром". У ЄС такі речі віддають безкоштовно, а нам перепродують із націнкою до 800%. Займаються "збором" спеціальні компанії. Товар вони перепродують третім країнам. Вартість залежить від району, впорядкувати кожну річ практично неможливо. Якщо збирали в бідних районах, швидше за все, речі будуть зношеними до дірок, якщо в багатих — може попастися майже новий одяг.

Речі віддають безкоштовно

Головним постачальником поношеного одягу в Україну в минулому році стала Польща, за нею йдуть інші країни ЄС — Італія, Нідерланди і т. д. Деякі українські секонд-хенди імпортують одяг безпосередньо, інші користуються послугами спеціальних постачальників.

"Якщо імпортувати самим, за ціною вийде приблизно те ж — 1,5 євро за кілограм — але одяг буде якісніший. Якщо купувати у постачальників, то рідше трапляються справді класні речі. У склади запускають "своїх", які перебирають одяг і забирають краще. Ми вже отримуємо в тюках. Купуємо кота у мішку. Може попастися шкіряна куртка, а може — безрозмірні халати в плямах", — розповідає адміністратор секонд-хенду в Запоріжжі Марина.

Секонд-хенди користуються попитом по всій Україні. І у відносно благополучному Києві, і в регіонах із низькими зарплатами, у день завозу шикуються величезні черги. Причому останні декілька років, розповідає Марина, серед покупців — величезна кількість молоді. Якщо раніше "секонд" купували в основному жінки, зараз у такі магазини під'їжджають на дорогих авто.

Черга в магазин

Щорічно в Україну імпортують до 130 тис. тонн б/в одягу, йдеться у даних Держстату. І, як розповіли в "Укрлегром", середня ціна кілограма — 1,16 євро. вивчив цінники декількох великих мереж "одягу з Європи". Залежно від дня тижня і відділу, націнка для покупця може становити до 800%. Так, якщо "секонд-хенди" за 50 грн можуть купити кілограм одягу, то покупцям за таку ж ціну пропонують одну поношену футболку.

Наприклад, середня ціна за кг б/в одяг в "Планеті секонд-хенду" — 115 грн. Якщо не враховувати, що в магазинах окремі речі в хорошій якості продають як "уцінку", на кожній тонні товару "секонд" заробляє приблизно 65 тис. грн. Судячи з обсягів імпорту, загальний "брудний" заробіток усіх "секондів" навіть за мінімальної націнки становить понад 8 млрд грну рік!

Правда, частину цієї суми "з'їдають" оренда, зарплати, логістика. До речі, у Києві, згідно зі статистикою великого кадрового порталу, середня зарплата продавця у "секонд-хенді" — 8 тис. грн за 10-годинний робочий день.

Одяг із націнкою 800%: Україну перетворили на ''смітник для Європи''

Куди дівається одяг

Тільки за останні 10 років в Україні ввезли понад мільйон тонн "секонду". Це по 24 кг поношеного одягу на кожного, враховуючи немовлят і заробітчан. І якщо в країнах ЄС від таких речей позбавляються, то українці готові за них платити.

"Україна перетворилася на текстильне звалище для Європи. За 10 років понад мільйон тонн "секонду" завезли. Питання, де цей одяг?", — розповідає експерт.

"Україна перетворилася на текстильне звалище для Європи. За 10 років понад мільйон тонн "секонду" завезли. Питання, де цей одяг? Про утилізацію даних немає. Розкладається він до 100 років", — розповідає голова Асоціації підприємств легкої промисловості Тетяна Ізовіт.

Найчастіше українці викидають речі в урни з побутовими відходами. Далі одяг потрапляє на звичайні смітники і залишається там на десятиліття. Якщо ситуація із обсягами імпорту не зміниться, а попит на "секонд" збережеться, то на кожного українця припадатиме більше 50 кг поношеного одягу.

Одяг із Європи

"У нас проблема сортування сміття актуальна як ніколи. Сміття не переробляється, період розкладання тканин становить до 40 років. Якщо ж це штучні матеріали, окремі вставки на речах, то може бути й більше років. Вас уже не буде в живих, а ваші джинси продовжать забруднювати природу", — розповідає еколог Марина Стукач.

Чому "секонди" перемагають

Українські виробники не витримують конкуренцію із "секондами", вивіски "дешевий одяг із Європи", "акція мінус 70%" легко заманюють у такі стоки тисячі покупців. Причому, як розповідає Тетяна Ізовіт, якщо звичайний імпортер повинен платити за готові речі мито в розмірі 10%, то "секонди" — 5,6%.

"У нас середня ціна кілограма готових нових виробів (одягу) становить 24 долари. Основна одиниця вимірювання усіх видів товарів — кілограм. Тому податки з нового одягу теж сплачуються за кілограми. Потрібно за ці швейні вироби заплатити ще 10% ввізного мита. А ось "секонди" завозять за середньою ціною 1,16 долара за кілограм і платять мито за все у розмірі 5,6%" — розповідає Ізовіт.

Поступово, в рамках домовленостей із ЄС, мінімальну ціну б/в одягу хотіли встановити на рівні 30% нової. Тобто речі б завозили за ціною не $1,16, а $7,2. Однак ця норма не вступила в силу. Як і раніше, дешеві речі, які європейці віддають на благодійність, перепродують українцям із величезними націнками.

"У мене тітка живе в Німеччині. Так вона і у себе, і у сусідів збирає поношені речі й відносить у такий "благодійний" бак. Каже сусідам своїм: "щоб моїй племінниці в Україні було що продавати", а сусіди їй не вірять. Не вірять, що потім цей одяг перепродують, ще й за такими цінами", - розповідає адміністратор "секонд-хенду" Марина.

Вам также может понравиться